У Кpeмлі хaoс пеpед 9 тpaвня. Все спливло. пyтіну кiнець
У Кремлі хаос перед 9 травня.
Все спливло.
путіну кінець.
Деталі
путін в істериці через парад, а пропагандисти “бунтують”: у Кремлі розпочався хаос перед 9 травня
На тлі регулярних атак дронів та посилення контролю у Москві панує атмосфера сталінського терору.
путін ховається у бункерах, а його колишні соратники вже відкрито обговорюють неадекватність очільника Кремля.
Наростання загрози від українських атак та внутрішня напруженість у Кремлі змусили російське керівництво вдатися до надзвичайних заходів безпеки напередодні травневих свят. Поки Москва готується до параду в умовах тотального контролю та паніки, президент росії володимир путін остаточно ізолювався від власного оточення в підземних бункерах.
Путін перебрався до бункера та встановив жорсткий контроль персоналу
Від березня 2026 року президент Росії Володимир Путін перебуває в ізоляції через панічний страх замаху на своє життя та внутрішньої змови проти нього у Кремлі. Федеральна служба охорони (ФСО (радикально посилила заходи безпеки: диктатор фактично переїхав до підземних бункерів, відмовившись від звичних резиденцій, а пропаганда створює ілюзію його активності за допомогою заздалегідь записаних відео.
Співробітникам, які безпосередньо працюють із диктатором, заборонили користуватися смартфонами й громадським транспортом, встановивши тотальне стеження навіть у домівках обслуговуючого персоналу. Параноїдальні настрої Кремля підживлюються підозрами щодо секретаря Ради безпеки РФ Сергія Шойгу, якого вважають потенційним організатором ймовірного заколоту.
Арешт наближеного соратника Шойгу Руслана Цалікова остаточно зруйнував гарантії безпеки для еліт, що лише загострило конфлікт усередині російської верхівки та збільшило ризик силового протистояння.
Своєю чергою американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомив, що виявив підтвердження посилення заходів безпеки щодо Путіна та високопосадовців РФ.
«Під час війни було скоєно безліч убивств і замахів на російських високопосадовців, деякі з яких приписуються Україні, що може змусити Путіна турбуватися про свою безпеку і безпеку інших високопоставлених осіб», — йдеться у зведенні аналітиків.
Посилення параної кремлівського диктатора також спричинене регулярними атаками українських дронів та убивством генерала Фаніла Сарварова, чий автомобіль підірвали у грудні.
Ситуація з безпекою змусила Кремль змінити правила роботи ФСО, щоб посилити охорону не лише самого Путіна, а й десяти ключових генералів.
Речник диктатора Дмитро Пєсков офіційно визнав запровадження додаткових заходів, виправдовуючи їх терористичними загрозами. Окрім стягування зенітних комплексів, у столиці Росії почали регулярно вимикати інтернет, намагаючись у такий спосіб захистити важливі об’єкти від нових ударів безпілотників.
У Кремлі хаос перед парадом на 9 травня
У Держдумі РФ знову вдалися до погроз на адресу України, цинічно заявивши про підготовку «провокацій» під час параду на Красній площі 9 травня. Депутат Андрій Колесник звинуватив українське керівництво у планах зірвати урочистості та пригрозив «кратною» відповіддю у разі будь-яких інцидентів.
Окрім того, у Москві перед парадом на 9 травня влада посилила заходи безпеки: на в’їздах до столиці встановили блокпости з озброєними силовиками.
Біля Кремлівської набережної, безпосередньо на Великому Кам’яному мосту, розгорнули бронетехніку з кулеметними розрахунками. Водночас на баштах та стінах Кремля помітили позиції снайперів і додаткове озброєння. Доступ до Червоної площі наразі повністю заблоковано.
Водночас ЗМІ повідомляють, що парад до 81-ї річниці Дня перемоги в Москві цього року може відбутися без військової техніки. Востаннє без техніки парад проходив майже два десятиліття тому, тоді як від 2008 року вона брала участь у заході щороку.
Окремо мобільні оператори в Росії попередили про можливі обмеження в роботі мобільного інтернету в Москві у період з 5 по 9 травня.
Чи готує Україна «сюрприз» для Кремля на 9 травня
Військовий експерт Ігор Романенко зазначає, що влучання безпілотника багатоповерхівку в самому центрі Москви руйнує ілюзію безпеки, яку пропаганда РФ роками створювала для мешканців мегаполісів.
За словами експерта, на тлі підготовки до параду 9 травня кремлівська верхівка демонструє справжню паніку. Про це свідчить той факт, що Путін, попри свою войовничу риторику, вже неодноразово намагався через іноземних лідерів домовитися про «період тиші» на час проведення своїх урочистих заходів.
Зараз Москва сподівається на вплив Дональда Трампа, намагаючись через нього стримати українські атаки. Проте ситуація змінилася: якщо раніше ядерний шантаж і тиск на союзників України спрацьовували, то зараз Київ активно шукає способи завдати ударів безпосередньо по російській столиці під час святкувань.
Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко вважає, що Україна має діяти послідовно: дотримуючись міжнародних норм, утриматися від обстрілів 8 травня, у День примирення, але 9 травня застосувати всі наявні ресурси для ударів по ворогу.
«Враховуючи важливість Дня примирення для усього світу, маємо не завдавати ударів 8 травня. А от 9 травня, коли світ усе відсвяткує, — завдати удару всіма можливими у нас засобами. Це як один із можливих варіантів», — зазначив Ігор Романенко.
Експерт вказує на те, що до 9 травня ще є час, аби ще більше посилити тиск на Росію.
«Тут треба дивитися, який ресурс та можливості у нас є. Поки що удари суттєво завдаються лише ударними бойовими дронами, без залучення ракет із більш потужною бойовою частиною. До Москви поки долетів лише один дрон і зруйнував кілька квартир у багатоповерхівці», — підкреслив генерал-лейтенант.
Водночас він зауважує, що зміцнення протиповітряної оборони навколо Москви та Санкт-Петербурга змусило окупантів оголити інші ділянки фронту та тилу. Це відкриває нові можливості для ураження стратегічних об’єктів, зокрема Керченського мосту або нафтових терміналів.
Експерт наголошує, що лише постійний і болючий тиск змусить російське суспільство та еліти усвідомити реальну ціну війни.
Що стоїть за погрозами РФ
Погрози Російської Федерації помститися Україні за нібито удари по Москві під час параду свідчать про те, що Путін не впевнений у надійності ППО власної столиці. Про це повідомляє Інститут вивчення війни, аналізуючи останні заяви російського Міноборони.
Російська сторона цинічно оголосила про «одностороннє перемир’я» на 8–9 травня, водночас звинувативши Володимира Зеленського у плануванні атак на Красну площ. Аналітики наголошують, що жодних доказів таких погроз з боку українського президента немає.
Російська пропаганда просто перекрутила слова Зеленського про те, що Кремль сам боїться появи дронів над Москвою, щоб мати привід для чергових ударів по центру Києва.
«Російські ЗМІ подали слова Зеленського так, нібито він заявив, що Україна може завдати удару по параду до Дня Перемоги 9 травня. Однак деякі джерела зазначають, що це є неправильним тлумаченням його висловлювання», — йдеться у звіті.
Своєю чергою, аналітики ISW не виявили доказів того, що Зеленський зробив заяву, яка б відповідала звинуваченням Міністерства оборони РФ.
Пропагандисти Кремля пішли на «бунт» проти Путіна
Перенесення бойових дій безпосередньо на російську територію змушує Кремль йти на екстрені заходи, як-от закриття аеропортів та оголошення тривог навіть у глибокому тилу. Згідно з даними Інституту вивчення війни, зусилля Володимира Путіна зберегти ілюзію спокійного життя зазнають краху, що провокує хвилю невдоволення серед радикальних прихильників війни.
Демонстративне бажання провести парад 9 травня виглядає як спроба ігнорувати той факт, що українські атаки стають дедалі масштабнішими. Масове призупинення роботи летовищ у 15 містах та обмеження в московських аеропортах 5 травня підтверджують серйозність ситуації.
Того ж дня загрозу з повітря вперше за чотири роки визнали навіть у Ханти-Мансійському окрузі, що розташований за дві тисячі кілометрів від лінії фронту.
Хоча прямих доказів спроб ударів саме по цьому регіону аналітики не зафіксували, сам факт тривоги свідчить про напруженість у системі ППО.
Аналітики зазначають, що тривале протистояння виснажує російське суспільство: значні втрати особового складу, економічні труднощі та посилення цензури стають повсякденністю. Це викликає роздратування навіть у лояльних до влади блогерів.
«Російські ультранаціоналістичні військові блогери, які є частиною основної аудиторії підтримки Путіна, дедалі частіше критикують Кремль і навіть самого Путіна за невизнання цієї реальності», — йдеться у звіті ISW.
Зокрема, критикують Міноборони РФ за те, що воно більше переймається «парадним пафосом», ніж захистом стратегічних об’єктів. Відсутність важкої техніки на цьогорічних урочистостях також пов’язують зі страхом перед українськими ударами по місцях її скупчення.
У професійному середовищі пропагандистів дедалі частіше лунають заклики до створення добровольчих загонів самооборони та термінового перегляду схеми розміщення ППО.
Аналітики зазначають, що Україна використовує вразливість глибокого тилу РФ і масштаб її інфраструктури, зокрема оборонної та нафтової, змушуючи Кремль робити складний вибір у розподілі ресурсів протиповітряної оборони. При цьому останніми тижнями російська влада переважно не змогла забезпечити належний захист, що лише підсилює невдоволення в інформаційному просторі країни.
«Путін відмовляється визнавати реальність зростання українських ударів по великих російських містах у глибокому тилу, і внаслідок цього росіяни дедалі більше несуть тягар його війни», — резюмували в ISW.
Кремлівський диктатор втрачає свій авторитет
Через страх перед заколотами та українськими дронами Володимир Путін фактично перебрався в підземні бункери, за що наближені змінили його прізвисько з «боса» на зневажливе «старий». За інформацією Daily Star та колишньої співробітниці Центрального банку РФ Олександри Прокопенко, у Кремлі панує атмосфера сталінського терору: еліти потай називають лідера психопатом за руйнацію економіки, але надто залякані для відкритого бунту.
«Рівень параної, в умовах якої люди змушені жити, такий, що вони бояться навіть думати, не кажучи вже про те, щоб говорити. Це страх абсолютно параноїдального, сталінського характеру», — зазначила Прокопенко.
Система безпеки стала абсурдною: відвідувачів ретельно обшукують, персонал під постійним наглядом, а чиновники панічно ховають ґаджети, боячись прослуховування. Доходить до курйозів, коли посадовці буквально сидять на телефонах під час нарад, аби приховати їхню наявність.
Поки пропаганда транслює старі записи, створюючи ілюзію активності президента, сам він тижнями не виходить на поверхню.
«Старий, звісно, психопат, але не ідіот», — процитувала Прокопенко дного зі своїх інформаторів. Попри внутрішнє обурення еліт диктатор уже заклав майбутнє країни під удар, і зараз єдине, чого хоче його оточення — це припинення війни в Україні. Проте страх перед тираном у бункері наразі виявляється сильнішим за бажання змін.
Як може закінчитися правління Путіна
Майбутнє Володимира Путіна опинилося під питанням через провал планів швидкої перемоги та внутрішню дестабілізацію. Як зазначає The Times, замість історичного тріумфу диктатор отримав удари по тилових містах та обвал рейтингів до історичного мінімуму.
Є надія, що за 10 років у Росії може змінитися президент. Відповідно до російської конституції, термін повноважень Путіна спливає 2036 року. Для багатьох незрозуміло, чи буде 83-річний Путін задоволений потребою передати владу комусь іншому.
Також потрібно враховувати війну в Україні, яка загострює у Росії економічні та соціальні проблеми. Тож існує варіант, що Путіну навіть не буде що передавати.
Ресурсів для заспокоєння населення стає менше, а від диктатора починають відвертатися навіть колишні прихильники.
На тлі цих процесів дедалі частіше обговорюють фігури ймовірних наступників, серед яких Олексій Дюмін (колишній охоронець, який є ключовим помічником Путіна), Сергій Собянін (мер Москви) та Дмитро Патрушев (віцепрем’єр-міністр РФ).
Європейці роблять ставку на колишнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу — у звітах йдеться, що він «пов’язаний з ризиком державного перевороту, оскільки зберігає значний вплив у вищому військовому командуванні». Проте російська опозиція і найближче оточення Шойгу так не вважають.
Попри відсутність даних про критичні хвороби, вік та амбіції «пересидіти» Сталіна змушують Путіна сподіватися на розвиток біотехнологій.
Однак реальність диктує інше: середня тривалість життя в Росії набагато нижча за плани президента, а затяжна війна робить питання передачі влади непередбачуваним. Зрештою, страх перед палацовим заколотом може виявитися сильнішим за будь-які спроби втримати контроль над країною.