Роза Туманова: Кажуть, що у війни не жіноче обличчя. Це не зовсім відповідає дійсності.
Борець не має статі. Він має силу, нескорене серце та ідею, заради якої ладен віддати все! Хоч вважається, що у війни не жіноче обличчя, се не зовсім відповідає дійсності. Приміром, у другій світовій війні були задіяні 800 тисяч жінок, як учасниць бойових дій, в т.ч. і українок. Однією з найвідоміших військових українок є жінка-снайпер, майор Людмила Павличенко.
Не менш великим був внесок українських жінок у боротьбу в національно-визвольних змаганнях. І се були не тільки медики, зв’язкові та розвідниці, а й справжні воїнкині, які воювали з чоловіками пліч-о-пліч. Щоправда, про них практично не знають, що є історичною несправедливістю. Адже історія більше запам’ятовує чоловічі імена. Імена десятків, сотень героїчних чоловіків занесені до літописів і відомі мільйонам. Про жінок-воїнів знають значно менше. У той же час мало хто знає, що українка Олена Степанів – перша в світі жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні офіцера, четар Української Галицької Армії. Також відомі імена Ольги Басараб, Галини Дидик, Галини Кузьменко, Одарки Гусак, Алли Горської, Ярослави Стецько, Катерини Зарицької, Софії Галечко, Ганни Дмитерко… А були ще тисячі інших, невідомих, але про яких ми маємо дізнаватися. Адже своїх героїв потрібно пам’ятати, незалежно од статі.
Потрібно відзначити, що в Україні 74 жінки отримали відзнаку «Хрест бойової заслуги» (Ніл Хасевич вважав її орденом “УПА”) із присвоєнням лицарського титулу.
І се ще не повний список, який поновлюється, бо багато імен загублено та втрачено.
Наразі на сході України у новітній війні із Росією беруть участь сучасні героїні, продовжуючи українські традиції жіночої звитяги та героїзму.
Героїням Слава!
Джерело: surepris.live