Теpмlноv0! Адмiністрація Тpампа пpийняла істоpичне. Що цьому пеpeдувало?
Терміново!
Адміністрація Трампа прийняла історичне.
Що цьому передувало?
Деталі:
Адміністрація Трампа змінила плани щодо Гренландії, побоюючись імпічменту.
У січні минулого року в столиці арктичного острова відбулася зустріч представників США, Данії та Гренландії, яка пройшла спокійно.
Однак вже менш ніж через два тижні президент Дональд Трамп призначив спеціального посланця для Гренландії – Джеффа Лендрі, який у соцмережах натякнув, що планує “зробити Гренландію частиною США”.
Це здивувало як Копенгаген, так і деяких високопосадовців США, які працюють з європейськими та НАТО. Про це повідомляє Reuters.
Як імпічмент налякав Трампа у контексті Гренландії?
За даними джерел Reuters, такі кроки відповідають звичній стратегії Трампа у зовнішній політиці: рішення часто ухвалюються вузьким колом близьких помічників і без участі традиційних експертів із національної безпеки.
Зокрема, обговорення нових тарифів для союзників та можливості застосування сили щодо Гренландії фактично координувалися лише Трампом і невеликою групою радників, серед яких були міністр торгівлі Говард Лутнік, віцепрезидент Джей Ді Венс та сенатор Марко Рубіо.
Централізований підхід президента дозволяє йому швидко просувати власні рішення, але водночас створює плутанину та напруженість у стосунках із союзниками. Наприклад, під час інтерв’ю CNN 5 січня заступник керівника апарату Білого дому Стівен Міллер ухилився від прямої відповіді на питання про військове захоплення Гренландії після операції у Венесуелі.
Такі коментарі викликали стурбованість у Вашингтоні та серед союзників, а також у Конгресі, де демократи й республіканці висловлювали занепокоєння через потенційний імпічмент через застосування сили щодо Гренландії.
Згодом Трамп заспокоїв ситуацію: він відкликав загрозу тарифів для союзників і повідомив, що під час переговорів у Давосі домовився з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте про так звані рамки майбутньої угоди щодо Гренландії та всього Арктичного регіону. За словами джерел, військові дії серйозно не розглядалися, але сама риторика завдала шкоди довірі до США серед союзників.
Політолог Володимир Фесенко озвучив 24 Каналу думку, що на такий розворот адміністрації Трампа також впливає тактика Європи, фондові ринки у США та ставлення американців.
Аналітики зазначають, що така персоналізована і централізована політика Трампа повторювалася не лише щодо Гренландії, а й у переговорах з росією щодо припинення війни в Україні та у політиці щодо Сирії.
Наприклад, 28-пунктовий план щодо припинення війни в Україні розроблявся між спецпосланцем Стівом Віткоффом, зятем Джаредом Кушнером і російським посланцем Кирилом Дмитрієвим без широкого залучення чиновників Держдепартаменту та Ради національної безпеки.
Схожим чином Трамп у травні несподівано зустрівся з президентом Сирії Ахмедом аль-Шараа в Саудівській Аравії та скасував санкції США щодо Сирії, залишивши державних службовців із обмеженими можливостями для впливу на рішення. За даними джерел, комунікація між посланцем США Томом Барраком і експертами у Вашингтоні була епізодичною, а багато критичних деталей залишалися поза увагою традиційних установ.
У Держдепартаменті наголошують, що незважаючи на критику, у адміністрації працюють віддані службовці, які просувають ключові пріоритети президента, тоді як анонімні джерела, що скаржаться пресі, не завжди володіють усім контекстом чи розсудливістю для оцінки зовнішньополітичних рішень.