Наcтупна “мeта” пyтіна! Стaло вiдомо на які кpаїни нaцlлuвся Кpемль
Наступна мета путіна!
Стало відомо на які країни націлився Кремль.
Деталі:
На тлі тривалої війни проти України Кремль розгортає нову хвилю прихованої агресії — тепер у Казахстані та Вірменії, де Москва намагається повернути втрачені позиції через дезінформацію та провокації.
Поки російські літаки продовжують порушувати повітряний простір країн НАТО та Євросоюзу, піднімаючи рівень напруженості у Європі, Москва веде іншу, не менш небезпечну війну – інформаційну.
Її нові цілі – Казахстан та Вірменія. Про це пише The Washington Post.
Після повномасштабного вторгнення в Україну Кремль усвідомив, що відкрита агресія проти інших сусідів є надто затратною. Тепер ставку зроблено на методи гібридного впливу: дестабілізацію, пропаганду, фінансування лояльних еліт та використання церкви як інструменту тиску.
У Казахстані російські агенти, за даними місцевих ЗМІ, намагаються розгойдати ситуацію в північних регіонах, де мешкає значна частина російськомовного населення. Російські депутати та пропагандисти вже ставили під сумнів територіальну цілісність країни, а диктатор рф володимир путін колись заявив, що Казахстан ” ніколи не мав власної державності “. Саме такі заяви свого часу стали виправданням анексії Криму та війни на Донбасі.
У Вірменії , між тим, правоохоронці затримали бізнесмена, якого звинувачують у спробі перевороту. Розслідування свідчить про зв’язку з проросійськими структурами. На бік Москви стала і частина Вірменської апостольської церкви, яку опозиціонери раніше звинувачували у співпраці з російськими спецслужбами.
Експерти зазначають, що сценарій Кремля повторює українську: розпалювання етнічних та релігійних протиріч, впровадження проросійських медіа та підтримка “дружніх” олігархів. Так діяли в Молдові та на Донбасі, а тепер ці прийоми застосовуються в Центральній Азії та на Кавказі.
Казахстан особливо вразливий: країна має найдовший сухопутний кордон із росією та найбільшу російську діаспору після України. При цьому казахстанська армія не можна порівняти з українською за рівнем боєздатності, а тисячі кілометрів кордону залишаються фактично незахищеними.
Поки Москва загрузла в українській війні, вона не готова до нового фронту. Але Кремль уже готує плацдарм через дезінформацію, проросійські мережі впливу та економічний тиск. Вашингтон, на думку аналітиків, може відіграти ключову роль у захисті регіону.
США зацікавлені у стабільності Центральної Азії: Казахстан володіє одними з найбільших у світі запасів рідкісноземельних металів, які здатні замінити постачання з Китаю.
Для Білого дому це стратегічний ресурс, без нього неможливе виробництво сучасних технологій та озброєнь. Американські інвестиції у видобуток та переробку рідкісноземельних металів у Казахстані могли б не тільки зміцнити його незалежність, але й зробити можливе втручання росії надто ризикованим. Вірменія теж потребує підтримки.
Після підписання мирної угоди з Азербайджаном у серпні 2025 року за посередництва президента США Дональда Трампа Москва прагне повернути втрачений вплив. Російська пропаганда активно розгойдує суспільство, граючи на націоналізмі та страхах втрати суверенітету.
Прем’єр-міністр Нікол Пашинян, як і раніше, користується підтримкою частини суспільства, але рейтинг його падає. Кремль, за оцінками експертів, може спробувати скористатися цим, щоб привести до влади лояльніших політиків.
Росія втрачає контроль над пострадянським простором, але вікно можливостей для демократичних країн не буде відкрито вічно. Москва вміє руйнувати стабільність без прямого вторгнення і робить все активніше.
Тому саме зараз США, ЄС та їхні партнери мають закріпитися економічно та дипломатично у регіоні, щоб не дозволити Кремлю перезапустити свою імперію під новим прапором.