Ат@k@ на Уpсулу! Чим завеpшилася пеpша спpoба “дpyзів пyтіна” “обeзroл0вuтu” ЄС
Атaка на Уpсулу! Чим завеpшилася пеpша спpoба “дpyзів пyтіна” “обeзгoлoвити” ЄС.
*Суть лідерства полягає у відповідальності. Пора йти (з посади)!” – написав у середу 9 липня угорський прем’єр Віктор Орбан.
Однак не про себе. А про голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн.
10 липня Європейський парламент голосував за вотум недовіри Європейській комісії та її очільниці.
Це голосування, ініційоване праворадикальними силами, прогнозовано завершилося перемогою чинної влади ЄС.
Проте кількість голосів за відставку президентки Єврокомісії побила всі антирекорди її попередників і ще раз продемонструвала поляризацію політичного ландшафту ЄС.
Опоненти фон дер Ляєн відчули свою силу.
Навіть попри поразку, вони обіцяють, що це був лише перший крок – і незабаром повноваження Єврокомісії знову поставлять під сумнів.
У новому політичному сезоні, який почнеться вже у вересні, після літніх відпусток європолітиків, варто очікувати нового вотуму недовіри Єврокомісії, і не факт, що лише одного.
Європейський антирекорд
Розпочнемо з цифр. З присутніх у залі 553 європейських депутатів (загальна кількість європарламентарів – 720) за відставку президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та її команди проголосували 175 осіб, проти – 360, утрималися – 18.
Для того щоб голосування було результативним, необхідно, щоб його підтримали дві третини від поданих голосів, які мають представляти більшість членів Європейського парламенту. У даному випадку це – трохи більше ніж 360 євродепутатів.
Отже, результативність голосування 10 липня – близько 50% від необхідної кількості голосів.
Тим не менш, ініціатори голосування демонструють задоволення цим результатом.
Адже створений прецедент для майбутніх звинувачень на адресу влади ЄС і майбутніх перевірок на міцність Єврокомісії та проєвропейської коаліції більшості в Європарламенті.
Формальна причина подання про вотум недовіри – відмова фон дер Ляєн оприлюднити її приватне sms-листування з генеральним директором фармацевтичної компанії Pfizer у 2021 році, перед підписанням багатомільярдного контракту на закупівлю вакцин від коронавірусу.
Варто зазначити, що раніше президентка Єврокомісії відкинула всі звинувачення у діях, що порушують інтереси ЄС. “Перемовини щодо контрактів проводилися спільно Єврокомісією та державами-членами. Кожен окремий контракт уважно розглядався в столицях країн перед тим, як його підписували всі 27 держав-членів. Не було жодних таємниць, прихованих положень чи зобов’язань купувати вакцини для країн-членів”, – пояснювала фон дер Ляєн.
Проте у кулуарах в Брюсселі та Страсбурзі ніхто й не приховував, що ці звинувачення – лише привід правого крила Європарламенту “вкусити” Урсулу та “пограти м’язами”.
Ультраправий євродепутат з Румунії Георге Піпереа (партія AUR, Альянс за єдність румунів; політична група ECR (“Європейські консерватори та реформісти”), який зібрав під поданням про вотум недовіри Єврокомісії 77 підписів, відкрито заявив журналістам, що не очікував отримати відставку фон дер Ляєн.
Тим не менш, він хотів продемонструвати, що її повноваження можна поставити під сумнів – і досяг мети.
“Я відкрив скриньку Пандори”,
наголосив Піпереа, анонсуючи нові подання проти Урсули у майбутньому.
Справді, для того, щоб подання про недовіру Єврокомісії отримало законну реєстрацію, необхідні підписи лише 10% від складу Європарламенту – лише 72 євродепутати.
Тож з голосуванням за вотум недовіри стикалися усі попередники фон дер Ляєн на чолі Єврокомісії. Але жоден з них не мав такої кількості голосів “за відставку”.
Останній в історії Єврокомісії вотум недовіри “пережив” Жан-Клод Юнкер у 2014 році (його звинувачували у наданні преференцій компаніям з Люксембурга) і отримав наступний результат: 101 – за, 461 – проти, 88 – утрималися.
У 2005 році Жозе-Мануел Баррозу був звинувачений у хабарництві, але так само залишився на посаді: 35 – за, 589 – проти, 35 – утрималися.
У 2004 році Романо Проді підозрювали у відкритті секретних рахунків, на які нібито переказували кошти ЄС – але у сесійній залі Європарламенту в це також не повірили: 88 – за, 515 – проти, 63 – утрималися.
“Від антивакцинаторів до апологетів Путіна”
“Ми бачимо тривожні загрози з боку екстремістських партій, які прагнуть поляризувати наші суспільства за допомогою дезінформації. Немає жодних доказів того, що в них є відповіді. Але є безліч доказів того, що багато з них підтримуються нашими ворогами та їхніми маріонетками в Росії або деінде”, – так, виступаючи у Європарламенті, фон дер Ляєн прокоментувала ініціативу про вотум недовіри Єврокомісії.
За її словами, за цією ініціативою стоять рухи, підживлені теоріями змови: “від антивакцинаторів до апологетів путіна”.
І дійсно, проти Урсули фон дер Ляєн10 липня проголосували 175 депутатів. З них 160 – представники крайньоправих політичних рухів.
75 голосів (з 85 наявних) проти фон дер Ляєн дала політична група “Патріоти за Європу” на чолі з віцепрезиденткою партії прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана “Фідес” Кінгою Гал та очільником французької правопопулістської партії “Національне об’єднання” Жорданом Барделла.
Ще 39 голосів (з 79) – помірно-праві “Європейські консерватори та реформісти”. Тут примітно, що половина групи все ж не стала виступати проти Урсули фон дер Ляєн.
За відставку Єврокомісії, зокрема, не голосували депутати з “Братів Італії” чинної прем’єрки Джорджі Мелоні.
Натомість подання про вотум недовіри підтримали депутати з польської “Право і справедливість”.
24 голоси (з 27) дала ще одна ультраправа політична група “Європа суверенних націй”, основу якої складають скандальна партія “Альтернатива для Німеччини”, польська “Конфедерація” та болгарські “друзі Путіна” з партії “Відродження”.
І нарешті, ще 22 голоси проти фон дер Ляєн належать позафракційним євродепутатам, які також в основному представляють радикальні політичні рухи Євросоюзу – настільки радикальні, що навіть не змогли домовитися про приєднання до якоїсь з політичних родин ЄС.
Це, наприклад, партія прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо SMER-SD, німецька ліва популістська партія Сари Вагенкнехт або партія S.O.S. România, яку очолює антиукраїнська радикалка Діана Шошоаке.
“Піррова перемога” фон дер Ляєн
А далі – праворадикали Європарламенту погрожують підважувати повноваження Єврокомісії знову і знову.
11 липня Георге Піпереа випустив відеозвернення, у якому розповів про конфлікт між Урсулою фон дер Ляєн та політичною групою “Прогресивний альянс соціалістів та демократів” (S&D) – другою за величиною політгрупою Європарламенту, що складається зі 136 депутатських “штиків” і є важливою частиною коаліції, яка привела чинний склад Єврокомісії до влади.
Власне, про конфлікт знали всі, хто спостерігає за європейською політикою усередині Європарламенту. Соціал-демократи закидали фон дер Ляєн те, що вона порушила обіцянки, дані їм на початку чинної каденції – зокрема, щодо соціальної підтримки населення ЄС.
Незадоволення політикою Єврокомісії у групі зросло настільки, що на початку цього тижня S&D навіть вирішила, що під час голосування за вотум недовіри – демонстративно утримається.
Урсулі фон дер Ляєн довелося піти на поступки.
Вона пообіцяла, що до багаторічного бюджету на 2027-2034 роки, який буде презентований у Брюсселі наступного тижня, буде включене фінансування Європейського соціального фонду (соціальна підтримка малозабезпечених верств населення) – у тому самому обсязі, що й у минулі роки.
У результаті 98 депутатів від соцдемів проголосували проти вотуму недовіри.
“Це свого роду перемога Пірра – карфагенського генерала (мова йде про давньогрецького полководця Пірра Епірського – Ред), який після виграної битви сказав: “Ще одна така перемога – і ми загинули”. Саме це й відбувається сьогодні з Урсулою фон дер Ляєн”, – прокоментував ситуацію Піпереа.
Головна представниця Віктора Орбана в Європарламенті Кінга Гал також не утрималась від критики фон дер Ляєн після голосування. І від погроз також.
“Фон дер Ляєн сьогодні пережила вотум недовіри лише завдяки підтримці коаліції Європейської народної партії та лівих груп. Той самий статус-кво, та сама політика”, – написала вона в соцмережі.
“Але це голосування – лише перший розділ. Наступна резолюція про недовіру вже на підході”, попередила угорська депутатка.
Тож наступний політичний сезон, який розпочнеться у вересні, після закінчення святих для європосадовців серпневих канікул, має бути бурхливим.
В тому числі – з новими голосуваннями за вотум недовіри Єврокомісії та її очільниці.
Авторка: Тетяна Висоцька,
кореспондентка “Європейської правди” у Брюсселі, зі Страсбурга