В Укpаїні змiнять сиcтему пoдачі тeпла у багатoповеpxiвки: щo буде з плaтіжками
В Україні змінять систему подачі тепла у багатоповерхівки: що буде з платіжками.
Деталі
Кабінет Міністрів хоче модернізувати систему централізованого теплопостачання.
Відповідна пропозиція міститься у законопроєкті № 14067, який уряд подав до Верховної Ради. Документ, зокрема, запроваджує норму про обов’язкове встановлення у всіх багатоповерхівках індивідуальних теплових пунктів (ІТП).
Встановлювати їх планують за рахунок теплокомуненерго, але, як сказав «Мінфіну» керівник КП «Тепловик» Олександр Душенко, гроші на подібні проєкти вони не мають. «Більшість теплокомуненерго вже зараз збиткові, багатьом навіть немає чим платити за газ. Якщо нас зобов’яжуть встановлювати власним коштом ІТП, ці витрати доведеться закласти до тарифу», — каже Душенко.
Як повідомили у Мінрозвитку, законопроєкт передбачає вдосконалення порядку формування тарифів, «щоб витрати на встановлення ІТП включалися до тарифу на транспортування теплової енергії».
Тобто, мабуть, підвищення тарифів не уникнути.
Крім опалення, можуть змінитися платіжки й на інші комунальні послуги. «Вже з наступного року, найімовірніше, подорожчають вода, електроенергія та газ для населення. А плата за обслуговування будинків та вивезення сміття у багатьох містах уже зростає», — зазначив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
«Мінфін» розбирався, як можуть змінитися платіжки для українців.
«Своє» тепло — у кожну оселю
Як повідомляють у Мінрегіоні (саме це відомство розробляло згаданий законопроєкт), ІТП стануть обов’язковими для всіх споруд, які зараз приєднані до централізованого теплопостачання. До цієї категорії, окрім корпоративних офісів та бюджетних організацій, потрапляють і багатоповерхівки. У деяких із них індивідуальні теплові пункти вже є, але, за оцінками Попенка, будинків із ІТП в Україні не більше ніж 3%.
Індивідуальний тепловий пункт — це автоматизований комплекс, який встановлюється безпосередньо в будинку та регулює подачу гарячої води та опалення лише для нього.
З одного боку, для мешканців багатоквартирних будинків наявність ІТП — це великий плюс. По-перше, можна налаштовувати температуру теплоносія та задавати обрані параметри (скажімо, щоб у квартирах було 24 градуси тепла). Тобто, наприклад, якщо погода тепла, можна відразу «прикрутити» опалення і не перегрівати будинок.
По-друге, реально заощаджувати на опаленні. «У випадку з централізованим опаленням постачальник „списує“ на споживачів усі втрати в мережі, а вони можуть досягати 30. Якщо в будинку є ІТП, такого не буде, тому що тепло виробляється на місці», — пояснює аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.
За словами Олега Попенка, економія може бути досить суттєвою. «Платіжки можна зменшити на 40−45% і навіть більше. Якщо зараз споживачі платять у середньому 40−45 гривень за квадратний метр опалювальної площі, то з ІТП реально вийти на показники 20−25 гривень за квадрат», — підрахував Попенко.
Але, за словами Корольчука, досягти максимальної економії можливо, лише якщо встановлення ІТП вестиметься паралельно з модернізацією теплових мереж і котелень, а про це поки що не йдеться. У будь-якому випадку, економія на опаленні буде. За словами Душенка, в межах 15−20%. Тобто якщо зараз опалення середньостатистичної двокімнатної квартири коштує приблизно 2 тисячі гривень на місяць, то з ІТП може бути на 300−400 гривень дешевше.
У Мінрозвитку також заявляють, що ІТП дозволять людям отримувати якісніші послуги та менше платити, а саму установку індивідуального опалення у відомстві подають, як «ключовий елемент модернізації системи централізованого опалення».
З іншого боку, незрозуміло, коли саме українці матимуть змогу заощаджувати на опаленні, і чи не доведеться перед цим, навпаки, оплачувати підвищені платіжки.
Річ у тім, що влада хоче зобов’язати встановлювати ІТП теплокомуненерго.
Але, як каже Душенко, ці проєкти є досить витратними. «Залежно від будинку та типу обладнання, один ІТП може коштувати 300−700 тисяч гривень і більше. При цьому, за нашими підрахунками, середня окупність для 9-поверхового будинку становить 3−5 років, а, наприклад, для 2−4 поверхових — 15−30 років.
Теплові підприємства просто не мають коштів ані на встановлення ІТП власним коштом, ані на їхнє подальше обслуговування. Діючі тарифи на опалення давно збиткові, держава не поспішає компенсувати різницю між тарифами та їхньою реальною собівартістю, тому більшість теплових компаній важко покривають навіть поточні витрати на газ, ремонти та зарплати. Якщо нас зобов’яжуть інвестувати ще й у встановлення нових ІТП, усі витрати доведеться закладати до тарифу”, — сказав «Мінфіну» Душенко.
На запитання, скільки жителям багатоповерхівок доведеться доплачувати за ІТП, Душенко не зміг відповісти, зазначивши, що все залежить від кошторису проєкту та кількості квартир у будинку. Наприклад, якщо у 9-поверхівці на 3 під’їзди 108 квартир, то на кожну можуть «навісити» борг у 4,6 тисячі гривень (за умови, що ІТП коштує 500 тисяч гривень).
За умови розбивки цієї суми, скажімо, на рік, щомісячна доплата становитиме трохи більше 385 гривень. Але є ще витрати на обслуговування теплових пунктів, і це — окрема стаття витрат.
Попенко каже, що, наприклад, у Польщі ІТП у багатоповерхівках встановлюють спільноти мешканців (аналог наших ОСББ) за рахунок державних пільгових кредитів, а виплачують їх «із економії» з платіжок за опалення.
«Теплокомуненерго, в принципі, невигідне встановлення ІТП, оскільки для них це мінус за обсягами продажів тепла та загальним доходом. Зрозуміло, вони захочуть компенсувати ці втрати. Тому, які цифри доплат ми можемо побачити в платіжках, залишається тільки гадати», — каже Попенко.
Втім, на етапі встановлення доплат можуть виникнути проблеми.
У Мінрозвитку повідомили, що законопроєкт передбачає удосконалення порядку формування тарифів, «щоб витрати на встановлення ІТП включалися до тарифу на транспортування теплової енергії». Але зараз в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на опалення та гарячу воду. За чинним законодавством, скасують його не раніше, ніж через пів року після закінчення військового стану.
Як вирішуватимуть цю колізію, якщо ІТП масово з’являтимуться ще до закінчення війни, поки що незрозуміло.
На черзі — вода, електроенергія та газ
Окрім опалення та гарячої води, під вплив мораторію на підвищення тарифів підпадають також послуги з розподілу газу. Щодо самого газу та холодної води, то офіційно заборон переглядати тарифи на них немає. Хоча, як кажуть експерти, у цьому випадку діють «негласні обмеження».
Наприклад, НКРЕ вже після початку війни намагалася затвердити підвищені тарифи для водоканалів, але після втручання Президента це рішення відклали. При цьому невеликим водоканалам, тарифи для яких регулюють на місцевому рівні, вже під час війни погоджували підвищення.
Самі водоканали кажуть, що тарифи для населення у більшості міст давно збиткові, адже за останні роки електроенергія, реагенти, ремонти та інші видаткові статті помітно подорожчали.
Корольчук не виключає, що тему підвищення тарифів на холодну воду можуть порушити вже до кінця цього року, а самі цінники можуть зрости щонайменше на 30%.
Щодо газу, то, за словами Корольчука, поки що економічних підстав для перегляду тарифу для населення (близько 8 гривень за куб) немає, оскільки «Нафтогаз» купує в «Укргазвидобування» газ українського видобутку за 7 гривень за куб.
«Іноді з’являються аргументи, що, мовляв, для теплокомуненерго доводиться виділяти частину дорожчого імпортного газу, але поки що перегляд тарифів для людей у НЕК особливо не лобіюють. Водночас у меморандумі з МВФ Україна підписалася на поступове приведення комунальних тарифів до ринкового рівня. Це стосується, зокрема, й газу.
Є розрахунки щодо підвищення тарифів на нього на 20% щорічно протягом трьох років. Не виключено, що перший етап може стартувати вже з 2026 року”, — каже Корольчук.
За словами Попенка, газ для населення наступного року може подорожчати навіть суттєвіше, ніж на 20%, — до 11−12 гривень за куб. Якщо це станеться, найбільше зростуть платіжки у мешканців приватного сектору, які використовують газ для опалення. У середньому взимку для опалення невеликого будинку (до 150 квадратів) потрібно 300−400 кубів газу. І якщо за нинішнім тарифом це коштує до 3,2 тисячі гривень, то за підвищеними цінниками доведеться платити вже до 4,8 тисяч.
При цьому мешканці багатоповерхівок, які використовують газ виключно для приготування їжі, особливої різниці не помітять, оскільки середньомісячні витрати не перевищують 3−4 кубометри (тобто платіжка може зрости лише на 12−16 гривень).
У 2026 році можуть переглянути і тарифи на електроенергію для населення. Про те, що вони, попри підвищення до 4,32 гривень за кіловат, все одно залишаються «збитковими», енергетики говорять уже давно.
«Обговорюється цінник приблизно у 5,5 гривень за кіловат. Але сама цифра викликає запитання. Якщо за рахунок підвищеного тарифу планують модернізувати енергосистему, цей цінник все одно занадто малий. Якщо ж мова йде просто про покриття витрат на генерацію, то вона завищена — „чесна“ вартість кіловата на сьогодні не перевищує 3,7 гривень», — каже Юрій Корольчук.
За його словами, підвищення тарифів на електроенергію для людей, якщо й буде, то не раніше, ніж у червні наступного року.
Що вже дорожчає
Проте є тарифи, які зростають регулярно. Йдеться про вартість обслуговування будинків та вивезення сміття.
Наприклад, у Києві у березні цього року, після того, як було проведено новий конкурс на керуючі компанії, цінник на обслуговування багатоповерхівок зріс у середньому з 6−6,5 до 15 гривень за квадрат. І хоча профільні громадські організації намагалися заперечити результати конкурсу, нові тарифи продовжують діяти, — розповів Попенко.
«Тарифи на обслуговування зростають у багатьох містах, хоча, за законодавством, для їх узгодження потрібно проводити збори членів ОСББ, що за нинішньої кількості біженців та внутрішніх переселенців зробити проблематично (необхідна присутність не менше 50% власників житла).
Але на таку «дрібницю» особливої уваги не звертають. Щодо вивезення сміття, то там все набагато простіше — перегляд тарифів узгоджують із місцевою владою, а вони, як показує практика, у таких питаннях досить поступливі. У 2023 та 2024 роках за рахунок тарифів, які можна підвищувати, попри війну (вивіз сміття, обслуговування будинків, у невеликих містах — холодна вода тощо) середньостатистична платіжка дорожчала на 20% на рік. Цього року буде приблизно така ж динаміка”, — каже Попенко.
За даними Держстату, за 9 місяців цього року комунальні тарифи в Україні подорожчали, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, на 11,3%. Тут враховано підвищення цінників на електроенергію на 27,5%, послуги з управління багатоквартирними будинками (на 14,2%), прибирання сміття (на 9,3%), водопостачання (на 0,7%), каналізація (на 0,6%).