“Пробач нас, пробач”: у Києві попрощались із 6-річним Матвійчиком
Хлопчик загинув 31 липня під час ракетної атаки на Київ.
На Київщині попрощалися із шестирічним Матвійчиком, якого вбила російська ракета. Матвій Марченко став однієї із жертв російського удару по житловому будинку столиці у ніч на 31 липня.
Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Наталії Ткачук.
На екрані QR-код, за яким можна знайти реквізити для допомоги родині загиблого Матвійчика.
Матвій Марченко / © ТСН
Із квітами та іграшками біля маленької труни десятки людей: родичі, друзі, знайомі і незнайомі. Знесилені від болю втрати, із повними сліз очима батьки прощаються зі своїм 6-річним сином — Матвійком, якого вбила російська ракета.
«Пробач нас, пробач», — кажуть батьки біля труни.
Життя Матвія Марченка обірвалося через ракетний удар росіян по житловому будинку столиці у ніч на 31 липня. Квартира Марченків розташована на 6-му поверсі. Це була друга атака на столицю за ніч, і її, ймовірно, родина не почула, припускають знайомі. Діти спали у своїх ліжках. Внаслідок удару вибуховою хвилею у дитячій кімнаті знесло стіну. Її уламками 6-річного Матвія притисло до ліжка. Батьки і сусіди намагалися підняти плиту самотужки, але марно.
Рятувальникам вдалося витягнути Матвія з-під завалів зруйнованого підʼїзду непритомним, але ще живим. Більше години медики намагалися реанімувати хлопчика, проте від отриманих травм серце Матвійка зупинилося.
6-річний Матвійчик був наймолодшою дитиною у родині Марченків. У момент удару у квартирі хлопчик перебував разом з батьками та своїм старшим 8-річним братом — Михайлом. У ту страшну ніч їм вдалося вижити.
Найстарший брат Матвійка — 12-річний Лев у момент удару знаходився у літньому дитячому таборі в іншому місті.
«Брат Льова, якому 12 років, тягав його всюди за собою, і Матвія всі знали, з Матвієм всі спілкувались і Матвій постійно щось таке веселе і добре робив, якось шуткував, по-дитячому, але всім хотілося його обійняти постійно. Він просто душа», — каже тренер загиблого Матвія Ігор Єфименко.
Ігор Єфименко — тренер Матвія з карате. Фото, яке розлетілось у медіа, розповідає тренер, було зроблене в травні цього року в один із найщасливіших для Матвійчика днів — того дня на змаганнях хлопчик виборов золоту медаль.
«Це дуже старанна дитина, яка не виглядає на свої 6 років, яка в голові думає набагато старше. Це не дитина, а золото було. З усіма дружив, не було конфліктів. З усіма він грався постійно. До тренування, після, але на тренуванні він був максимально зосереджений», — каже Ігор Єфименко.
Матвійко займався плаванням, а упродовж останніх півтора року разом зі своїми старшими братиками відвідував один із столичних клубів карате. Попри свій юний вік, розповідає тренер, він був цілеспрямованим і серйозно ставився до тренувань. У свої шість років маленький каратист вже завоював близько шести медалей і мріяв стати чемпіоном.
Батьки Матвійчика говорити про те, що трапилося, поки не в змозі. Наразі в квартирі, де мешкала родина, жити неможливо, каже тренер. Тож спортивний клуб, в якому тренувався Матвій, збирає для них гроші на нове житло.
Поховали Матвійчика у рідному селі тата на Київщині. Загалом унаслідок ракетної атаки на столицю 31 липня загинула 31 людина, п’ятеро з них — це діти. Наймолодшому було всього 2 роки.
Джерело