“Побaчила вчoра на вiкні кондeнсат і cпало на дyмку тpішки напиcати вaм про пpичину виникнення цьoго явища…”
Подаємо мовою оригіналу:
Побачила вчора на вікні конденсат і спало на думку трішки написати вам про причину виникнення цього явища.
Насправді, в цьому нічого складного, так працює фізика
Точка роси – це температура, до якої має охолонути повітря, щоб водяна пара в ньому перетворилася на воду.
Інакше кажучи, це та межа, коли невидиме стає видимим. Якщо повітря “перенасичене” вологою й охолоне до певної критичної позначки, пара конденсується на холодних поверхнях – листі, траві, склі, стінах…
Чим вища вологість, тим ближче температура до точки роси. Наприклад:
Якщо в кімнаті +22 °C і вологість 50%, то точка роси буде приблизно +11 °.
Якщо вологість піднімається до 80%, то вже при +18 ° почне випадати конденсат.
У побуті ми з цим стикаємось постійно:
запітнілі вікна в хаті – класика;
“сльози” на холодних пляшках у спеку;
роса, що вкриває город уранці.
А тепер – до хатніх стін. Якщо вони тонкі або погано утеплені, то взимку їхня внутрішня поверхня може охолоджуватись настільки, що температура сягає точки роси. Тоді волога з повітря осідає просто на штукатурці. І ми отримуємо вогкість, грибок, чорні плями в кутках.
Якщо ж стіни достатньо товсті й правильно утеплені, то точка роси зміщується ближче до зовнішнього шару – і всередині сухо та затишно.
Отож, коли наступного разу побачите росу, запітнілі вікна чи мокрі стіни – це не примха природи, а чітка робота фізики.
Може це нікому й не цікаво, а може хтось і вирішить утеплити стіни, дізнавшись як працює точка роси
Власне, фізика – це, взагалі, дуже цікаво