Для нашої команди – це v@жk@ vтр@т@. Він робив велику справу, відстоюючи спільні цінності. Був духовним однодумцем.
Ця страшна війна, що почалася в 14, познайомила нас з унікальними людьми. Які стали важливою частиною мого життя.
З тими, кого витягали з полону, спочатку знайомилася умовно- з фото і розповідей родини, колег і друзів.
Коли Igor A. Kozlovskyy потрапив в полон, мабуть, сотні людей боролися за його звільнення. Його родина, колеги, учні.
Він врятував тисячі душ і виховав тисячі достойних людей. Й саме за це , за виховання патріотичних і гідних, його на 700 днів кинули в тюрму в окупованому Донецьку.
Колись у звільненому Донецьку буде вулиця його імені. А сьогодні на прощання з видатним вченим і філософом зібралися його родина, друзі, учні, колеги, багато з них приїхали в Михайлівський з фронту.
Для нашої команди – це важка втрата. Ігор Анатолійович був духовним однодумцем. Так, він ніколи не мав партійного квитка і депутатського мандату, але робив велику справу, відстоюючи спільні цінності. Розповідаючи світу правду про російський терор і безальтернативність незалежної України, включно з Донбасом і Кримом. Його внесок в отримання Томосу – безцінний. Його спадок – в його студентах, серед яких військові капелани і вчені, письменники і філософи, солдати і вчителі.
Ігоря Козловського вдалося звільнити в грудні 17. Він мав 5 важливих років для продовження своєї наукової і гуманітарної місії. Надто мало. І так, його вбили окупанти, які вкрали в нього 2 роки життя, тортурами знищили здоровʼя і підірвали сили, забули рідне місто і дім.
З любовʼю завжди згадуватиму вас, пане Ігоре, дякую за честь знати вас особисто. Востаннє ми бачилися тут, в Михайлівському, на похоронах Гени Афанасьєва, якого вбили росіяни на фронті. Дуже боляче
Ірина Геращенко