“4.45 ранку. Потяг прибув з випередженням графіка. Метро ще зачинене та й комендантська година, таксі загне зашкварну ціну, але сидіти й чекати не хочеться… Виходжу з залізничного вокзалу в ранковий, ще сонний Київ. У будівлі вокзалу тепло й людно – надворі, на Привокзальній площі, ще горять ліхтарі, свіжо й порожньо. Зате рій дядьків-таксистів тут як тут: – Дєвушка, таксі! Дєвушка, дєвушка, таксі! Таксі, дєвушка!…”
Мовою оригіналу: Лариса Ніцой 4.45 ранку. Потяг прибув з випередженням графіка. Метро ще зачинене та й комендантська година, таксі загне
Читати далі








